Якими навичками повинен володіти проектувальник інтерфейсів?

Професія проектувальника інтерфейсів порівняно молода і схожа на молоде гіллясте дерево, де кожна гілочка відповідає за свій напрямок. Є товсті гілки професій на кшталт UX, UI, аналітиків, AB-тестувальників, маркетологів та інших. Є такі ж товсті гілки з тематиками: сайти, мобільні додатки, інтерфейси терміналів та інші. З товстих гілок ростуть більш тонкі гілочки на зразок «AB-тестувальник мобільних додатків на яблучній платформі» або «UI-дизайнер і верстальник тем для вордпресс». Це дерево живе: воно знаходиться в фазі швидкого зростання. Щороку з’являються нові технології, напрямки та методи роботи. Так само якісь з них зникають, немов опадає з дерева листя.

---

Існують професії з різними цінами помилок в процесі їх застосування. Якщо музикант в оркестрі помилиться з нотою, цього ніхто, крім диригента, може, і не помітить. Якщо дизайнер зробить помилку в номері телефону в рекламному буклеті, компанія може втратити якусь кількість грошей. Якщо лікар помилиться з рецептом або у нього здригнеться рука під час операції, то це може коштувати людського життя. А якщо архітектор наплутає в плані нової атомної електростанції, то … Чим вище ціна помилки в професії, тим більше комплексна потрібне освіта для її освоєння. А після цього для допуску до кожного наступного посадового ступеню потрібно все більше часу на практику.

Будь-яка спеціальна освіта в класичному розумінні ґрунтується на загальній освіту. Згадаймо наш приклад з деревом. Коріння – це шкільна програма. Основа стовбура – перші курси у вищих навчальних закладах. Гілки – треті та четверті курси. І, нарешті, гілочки та листочки – останні курси. Чим вище ціна помилки в професії, тим складніше дістатися до цих гілочок, вони знаходяться на самій верхівці дерева.

Мова йде про навички проектування, які потрібні при створенні інтерфейсів з високою ціною помилки. Мова йде не про людські життя, а, в основному, про великі гроші, репутаційні витрати власників проектів та витрачені години користувачів. Припустимо, що шкільна освіта у всіх вже є, тому вони вміють грамотно писати на своїй мові, рахувати, а також володіють певними аналітичними здібностями. Далі йдуть ті базові вміння, які можуть стати в нагоді в проектуванні, в тій послідовності, в якій їх варто освоювати.

Англійська мова.

Хоча б мінімальний шкільний рівень, від якого можна було б відштовхуватися. Потрібен для розуміння інтерфейсів програм, в яких ми працюємо, а також мов розмітки і програмування.

Верстка.

Дозволить зрозуміти основи мови гіпертекстової розмітки. Також побачити технічні складності, які доводиться долати, верстаючи чужі дизайн-макети.

Веб-дизайн.

Перше знайомство з ним буде ще на етапі вивчення верстки. Тут можна поглибити знання з типографіки, кольорів, композиції. І познайомитися з основним інструментарієм.

Програмування.

Йдеться про основи – принципи об’єктно-орієнтованого програмування, базовий синтаксис, умовні оператори, цикли, масиви та матриці. Робота з базами даних. Розуміння ключових особливостей різних мов програмування.

SEO-оптимізація.

Як проекти індексуються пошуковими системами, як відбувається пошукова видача, що таке мета-дані та інші базові моменти.

Основи бізнесу.

Що таке попит і пропозиція, ринки збуту, реклама. Законодавство, пов’язане з комерційною діяльністю, банки, платіжні гейти. Договори, діловий етикет, бухгалтерія.

Це основа. В ідеалі кожен із перерахованих напрямків добре було б адаптувати під майбутніх проектувальників. З цими знаннями ви зможете стати і UX-дизайнером, і UI-дизайнером, і аналітиком, і тестувальником і ким завгодно з тих сотень листочків нашого динамічного дерева. Залишиться лише добрати необхідні вузькоспеціалізовані знання на курсах для проектувальників, – і вперед, підвищувати свою кваліфікацію на практиці!